Дитячо-юнацький футбольний клуб «Волинь»

Виступ молодіжної збірної України на чемпіонаті Європи в Данії наштовхує на невеселі роздуми. У команді Павла Яковенка були зібрані всі перспективні молоді гравці країни. Але сама гра "синьо-жовтих" показала - перспективи у нас немає.

У розмові із журналістом газети "Новий погляд" про ситуацію в українському футболі через призму виступу молодіжки на Євро-2011 міркував заслужений тренер України Юрій Дячук-Ставицький.

- Юрію Михайловичу, перед Євро-2011 багато було розмов щодо сили нашої молодіжки, багато фахівців пророкували "синьо-жовтим" місце на п'єдесталі. А в результаті таке фіаско ...

- Зверніть увагу, у попередні роки в нашій молодіжці грали футболісти з першої, другої ліги. А в цьому скликанні - практично всі з Прем'єр-ліги. На підопічних Павла Яковенко, дійсно, були великі надії, деякі могли б підсилити навіть національну команду. А в результаті вони в своїй групі посіли останнє місце, виступили гірше всіх участнікові Євро. Причину невдачі потрібно шукати не в збірній, а в розвитку дитячо-юнацького футболу в Україні.

- Чому так?

- Усе взаємопов'язано. В наших командах чимало легіонерів, за винятком київської "Оболоні", всі клуби засмічені іноземцями. Багато з легіонерів не відповідають рівню нашого елітного дивізіону. І, на жаль, немає приросту молодих українських футболістів. Чому? Ви подивіться, яких гравців набирає Семен Альтман в сімферопольську "Таврію" - Володимира Єзерського, Сергія Назаренка, Максима Калініченко. Тобто, футболістів, яким уже по 30 років, або більше 30.

Альтман зробив ставку на досвідчених виконавців, які ще рік-півтора пограють і дадуть результат. А з молоддю працювати ризиковано. Та й немає у нас перспективних гравців, так як розвалена робота ДЮСШ. Не будують поля для дитячо-юнацьких шкіл, нарешті, сама кількість ДЮСШ різко зменшилася, так само і дітей, які займаються футболом, стало менше. Тому, враховуючи те, що матеріально-технічна база дитячого футболу в Україні, м'яко кажучи, погана, то звідки мали братися талановиті футболісти? Ви подивіться як володіють м'ячем іспанці, швейцарці, данці. У технічній підготовці ми програємо практично всім командам Європи. Крім того, у нас тактики, як такої немає. Нападники наші грають слабо, в атаці у нашої молодіжки не було цікавих задумів. Таке враження, що команда Павла Яковенка в Данії сподівалася на "авось" - а раптом заб'ємо.

- Судячи з ваших слів, найближчі роки для збірної будуть критичними. Зараз же на сцену має вийти покоління початку дев'яностих, а в ті непрості часи у футболі була сама розруха ...

- Справа в тому, що ми нічого не робимо для того, щоб виправити ситуацію, не аналізуємо помилки початку 90-х. У нас як і раніше немає баз, шкіл. Візьміть той же Львів. Скільки раніше у нас було шкіл? "Юність", СКА, ЛАЗ. А зараз тільки "Карпати" мають школу, вони разом з ЛУФК створили Академію.

- Тобто, критична ситуація з нашими футболістами триватиме значно довше, ніж кілька років?

- Так, правильно. Як я вже казав, за молодіжку задіяні гравці з прем'єр-ліги, а де ж наш резерв з першої та другої ліги? Ні ...

- Можливо, молодіжка грала погано тому, що футболісти в Прем'єр-лізі заробляють пристойні гроші, а за збірну їм просто не цікаво грати?

- У збірній вони також мають зарплату. Якщо говорити про оплату праці, то потрібно звернути увагу знову ж таки на дитячий футбол. Там тренери отримують копійки, а тому більшість із них пішли працювати в другу, першу лігу, в команду дублерів, навіть простіше працювати з командою першості області, але тільки не з дітьми. Умови там просто жахливі. За останні 20 років у нас нічого не змінилося в дитячому футболі. Зараз у Львові будують розкішний стадіон під Євро-2012. А дітям у нашому місті ніде займатися. Так, може, краще за державні кошти побудувати 10-15 футбольних полів для дітей? Був у Бельгії, там бачив у дитячих школах по 10 якісних полів, в Шотландії для юних вихованців створені прекрасні умови, навіть у Польщі все значно краще, ніж у нас.

В Україні ж тільки кілька клубів серйозно займаються вихованням дітей. А, скажімо, в Криму практично футбольних шкіл і полів немає. Колись їздили на збори в Закарпатті, оскільки там було багато хороших футбольних полів. Зараз туди ніхто не їде, бо ніде грати. Та ж ситуація в Рівненській, Тернопільській, Волинській областях. І практично у всій Західній Україні. Колись, працюючи в "Карпатах", щорічно міг привозити Голодюка, Мартинюка, Ткачука, Гордійчука ... Ми набирали талановитих дітей з усієї Західної України. Тому в "Карпатах" зараз майже всі українці із Західного регіону. Тільки Кожанов не звідси. Ощипко з Івано-Франківська, Федецький з Луцька, Голодюк і Мартинюк з Хмельницької області, Ткачук з Житомира. А зараз тренери їздять по Західній Україні і нікого не можуть знайти. Нема в областях футболістів. Вихованці "Закарпаття" грали в усьому Радянському Союзі. А де тепер закарпатці? Ніде їх немає. Новий наставник ужгородців набирає команду на Сході України, бо своїх гравців немає.

- Не згоден з тим, що кількість українців за кордоном є показником у цій ситуації. Той же Дмитро Чигринський у "Барселоні" заробляв менше, ніж у "Шахтарі". Так навіщо українському футболістові, скажімо з "Металіста", їхати до Німеччини на меншу зарплату?

- Я згоден, хороші наші футболісти заробляють в наших клубах чимало. Але їх не так багато. Українці в Польщі грають в 3-4-х лігах. Тут для них немає місця, тому вони туди їдуть, отримують невелику зарплату - 300, 500, а подекуди 1000 доларів. Але в більш сильні команди їх не беруть, тому що у них низький рівень. Повторюю, у нас є серйозна проблема з дитячим футболом. Я в цій сфері перебуваю більше 40 років. Пам'ятаю часи, коли на Львівщині у другій лізі грали 11 команд. А зараз їх немає. У 90-х роках у другій лізі було 28 команд. Були умови, футболісти. Я тоді працював в Івано-Франківську і добре пам'ятаю, як з другої ліги приймали гравців у серйозні команди з Москви. Зараз таку ситуацію навіть уявити не можна.

Ніхто не хоче займатися з дітьми. Було багато шуму з впровадження в школах уроку футболу, кричали, що у нас всі школярі займаються цим видом спорту. І марення це, немає у нас футболу в школах. Зробили кілька майданчиків, яких вже немає. Дитячим футболом треба займатися глобально. А у нас все підпорядковано командам Прем'єр-ліги, у них хороші умови, зарплати. А в другій лізі повний розвал, катастрофа - ні проживання, ні харчування, ні зарплат у футболістів немає. Все підпорядковано вищій лізі, а інших ланок футболу в Україні не існує.

- Юрію Михайловичу, через п'ять років, як гадаєте, на яких позиціях у світі буде збірна Україна?

- Упевнений, високо вона не буде. Своїх футболістів не маємо, а засилля легіонерів користі збірній не принесе. Нещодавно зустрівся з колишнім директором дитячої школи "Шахтаря", зараз на цій посаді іноземці. За його словами, фахівці з-за кордону нічого не зробили. Грають ті вихованці, яких він набрав і з якими працював, а нових ніхто не підготував.

Це в "Шахтарі", а що вже говорити про інші клуби або інших містах.